Мені теж цікаво, що ж мається на увазі під втручанням Бога. Бо в суспільстві ми можемо безпосередньо втручатися в дії та визначати, це було добром чи злом, або можна як ментор направляти до досягнення цілей. Мені здається, що Бог міг лише як ментор працювати через різні методи: совість, думки, світ природи, світ ангелів, заповідь, яку передав в певний момент. Тобто робити зі Своєї сторони все, щоб поступово направляти перших людей до втілення цілі творення, щоб це було їх добровільним бажанням, і вони прагнули пов'язати своє життя безпосередньо з Богом. Як результат, Він мріяв, щоб людина перейшла в сферу прямого володарювання, де Він може "втручатися". Але тут "втручання" має позитивний контекст, бо людина не має гріха, сама визнає Бога у своєму житті та добровільно діє згідно з Божими Принципами. Якщо людина не хоче цього, Бог не може втручатися та змусити її змінити цю думку, бо це частка відповідальності людини. Після падіння людини Його тактика залишилася такою самою, Він вимушений як ментор через різні методи направляти людство до виправлення помилок та втілення добра.